Текстури – приховані смисли

Історичний комплекс Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького

Феномен мистецтва художньої тканини здебільшого сприймають за такими ключовими компонентами, як матеріал, структура та текстура. І якщо два перші з них більш упізнавані, то останній компонент, навіть за наявності визначення, що текстура – це видимий рисунок поверхні, містить у собі певні приховані прикмети.
Передусім сама дефініція ТЕКСТУРА походить від латинського textura – тканина. Отже, увібрала в себе всі зовнішні (матеріальні) та внутрішні (структурні) особливості. Водночас корінь цього слова має ширше тлумачення і «підштовхує» нас до змістовної ознаки – ТЕКСТуалізації.
Саме тому цей термін є визначальним у концепції мистецького проєкту, покликаного представити рівень курсових і дипломних робіт кафедри художнього текстилю ЛНАМу. ᾿
Основна ідея проєкту «ТЕКСТУРА – приховані смисли» – продемонструвати рівень образно-асоціативного та критичного мислення вихованців провідної мистецької школи художнього текстилю в Україні, яке формується під впливом фахових знань і вмінь викладачів кафедри художнього текстилю Львівської національної академії мистецтв. Це важливий аспект творчої та методичної роботи кафедри, яка вирізняється не лише різнобічним вивченням традиційних і новаційних матеріально-технологічних аспектів мистецьких практик, але і своїм заглибленням у дискурс сучасних мистецьких тенденцій.
Простір проблематики, в якому працюють студенти нашої кафедри, свідчить найперше про зацікавлення доволі широким діапазоном актуальних особистісних і соціально-культурологічних контекстів сьогодення. Тут і прагнення до глибшого самопізнання (Білецька Т., Мазанько Н.), і рефлексїї щодо нагальних проблем соціуму та світоглядних колізій (Винниченко Н., Партика А.), і співпережиття наявних, з одного боку, обмежень людських комунікацій (Садлівська К.) та, з іншого – безмежного розширення й ускладнення самих комунікативних форм (Петренко Ж.). І все це пізнається, переосмислюється, вирішується засобами мистецтва художнього текстилю, які задіюють знаково-семантичні ознаки твору або інспірують певні смислові коди і в підсумкових дипломних роботах, і на рівні декоративної якості курсових завдань.
Кураторка виставки – завідувачка кафедри художнього текстилю, кандидатка мистецтвознавства, проф. Т. Г. Печенюк