«Українське мистецтво кінця ХІІ –– початку ХХ ст.»

Оглядова  екскурсія «Українське мистецтво кінця ХІІ –– початку ХХ ст.»  присвячена розглядові розвитку української художньої культури впродовж майже тисячолітньої історії.

Давньоукраїнське мистецтво кінця XII – другої  половини  XV ст. представлене пам’ятками середньовічного малярства, що презентують «золоту добу» українського іконопису, зразками кам’яної й металевої пластики княжої доби (ХІІ–ХІІІ ст.) та давніми зразками церковного шитва,  серед яких –– найдавніша українська плащаниця XV ст..

Давньоукраїнське мистецтво кінця ХV — ХVІ ст. презентує твори, які відображають світоглядні зміни, що відбулись у суспільстві того часу. Експозиція знайомить із самобутнім явищем українського іконопису кінця .XV –– початку .XVI ст. – багатофігурними композиціями чину «Моління» та найдавнішими іконами «Страсті Господні» та «Страшний суд», а також фрагментами багатоярусних іконостасів XVI ст. Музейну колекцію рукописів та стародруків презентують Євангелія та Ірмологіон (XVI––XVII ст.) й зразки інших кириличних видань, які побачили світ у друкарнях Івана Федорова, Франциска Скорини, Швайпольта Фіоля та ін., що діяли на території України та поза її межами у XV–XVIII ст.

Українське мистецтво ХVІІ –– XVIII ст. охоплює новий період в історії українського сакрального мистецтва, позначений виразною переорієнтацією на західноєвропейську художню культуру доби Ренесансу та бароко. Поряд із ренесансними пам’яткам іконопису, створеними у Львові та у відомому  іконописному осередку у м. Судова Вишня (Львівщина), заекспоновано величаві барокові іконостасні ансамблі Івана Рутковича та Йова Кондзелевича. Тут також запрезентовано пам’ятки із Волині та зі Східної України, в яких стиль бароко набув яскраво виражених національних рис. Мистецтво пізнього бароко і рококо представлене роботами найвидатніших майстрів цієї доби – маляра Луки Долинського, скульпторів Йоана Ґеорґа Пінзеля, Михайла Філевича та ін.

Богородчанський іконостас –– показова пам’ятка західноукраїнського бароко, в якій збережені традиції українського середньовічного живопису органічно поєднуються з досягненнями західноєвропейського мистецтва. Автором іконостасного ансамблю є іконописець-монах Йов Кондзелевич. Цей іконостас завершує ряд видатних іконостасних комплексів  кінця ХVІІ — початку ХVІІІ ст.

Давній український портрет кінця ХVІІХVІІІ ст. презентує портретну галерею духовних та світських осіб – активних діячів національно-культурного відродження на західноукраїнських землях. Експозиція давнього портретного малярства хронологічно охоплює твори кінця ХVІІ—ХVІІІ ст. і розкриває особливості  розвитку портрета як провідного жанру світського малярства.

Українське мистецтво ХІХ — початку ХХ ст. присвячене історії становлення національної школи живопису у різних регіонах України. Наддніпрянську Україну епохи романтизму і пов’язаного з ним відродження українського національного мистецтва представляють оригінальні офорти Тараса Шевченка, а також роботи його сучасників і ідейних послідовників,   які розвивали українську тематику у своїй творчості. Останню чверть ХІХ – початок  ХХ ст. презентовано полотнами представників малярських осередків Києва, Харкова та Одеси. Традиції західноукраїнського мистецтва розкриває найбагатша      з-поміж вітчизняних музейних зібрань творча спадщина провідних галицьких художників: К.Устияновича, Т.Копистинського, Ю.Панькевича, Т. Романчука, Я.Пстрака і ін.