Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
“… все що роблю, це намагаюсь створити свій власний театр з власними декораціями, намальованими за “образом і подобієм” тих первинних, в яких з’явився і які є найважливішими. Населити цей Театр своїми акторами і героями, що почувалися б органічно і природно в ньому і в цих декораціях. А потім прийшло розуміння того, що складові пейзажу і є тими акторами, що творять саму велику панорами дійства. Все решта – сценарії, сюжети мізансцени вибудовуються їхніми задумами і фантазіями. Ти лишень допомагаєш, легенько підштовхуєш, підшіптуєш тихенько. Можеш дозволити собі писати сюжетні лінії, але стати одноосібним автором не виходить, позаяк всі сценарії в цій вселенській Бібліотеці за Борхесом вже давно написані і залишається лишень працювати режисером, намагаючись знайти спільну мову з головними акторами дійства…”
Роман Романишин.
Із книги “terra”.