Запрошуємо на відкриття виставки скульптури Бориса Рудого
ЦЕ МОЯ ДОРОГА
“Борис творив себе для нас, не лише в мистецтві, в гармонії з природою, у ставленні до світу людини, він залишив нам красу своєї людяності. Його естетичний світогляд провадив його дорогою любові, щирої доброзичливості, небайдужості, а природня порядність давала йому свободу. Він був правдиво вільним у людській гідності і до кінця залишився собою. […]
Він не виборював славу, нікому не перейшов дорогу, бо йшов, перемагаючи себе, дорогою честі. Своїми міцними руками лупав камінь, гнув метал, горів важкою працею скульптора, але душа його була добра і лагідна. Він був природньо привітний, жартівливий, вирозумілий, у нього не було пози, марнославства, зневаги; здавалося, стихія його душі, – не вогонь чи залізо, а вода й повітря… І це те, чому ми йшли до нього.”
Орест Добрянський, приятель (зі вступу до каталогу творів Бориса Рудого)
Борис Рудий народився 20 червня 1948 в с. Кривовілька Теофіпольського р-ну Кам’янець-
Подільської (теп. Хмельницької) області.
У 1967-71 – вчився у Вижницькому училищі прикладного мистецтва (Чернівецька обл.) на відділенні художньої обробки дерева. 1971 – одружився з Іриною Зятківською.
З 1972 року мешкав, творив і працював в Тернополі.
Від 1970-х років активний учасник мистецьких виставок, автор монументальних композицій, памятників (здебільшого на Тернопільщині).
Співзасновник мистецького неформального гурту “Хоругва”, лауреат Тернопільської обласної мистецької імені М.Бойчука.
6 червня 2017 року – помер у Тернополі.