День неспішного мистецтва в НМЛ

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького

У ДЕНЬ НЕСПІШНОГО МИСТЕЦТВА пропонуємо Вам присвятити кілька хвилин свого часу для неспішного знайомства з окремими пам’ятками, що запрезентовані у нашій експозиції. Дуже сподіваємося, що вас зацікавлять твори, які ми обрали для акції, адже вони справді особливі, й перед кожним із них можна стояти годинами.

445 років тому у Львівській друкарні Івана Федоровича побачила світ перша в Україні точно датована книга – «АПОСТОЛ». Львівське видання майже повністю повторює московський «Апостол» (1564). Проте… дізнатейсь, чим різниться «наш» львівський АПОСТОЛ від московського.

Досить популярною святою в українській традиції є Параскева. Але чи знаєте Ви, що під цим іменем Церква вшановує пам’ять кількох жінок? Серед них – покровителька і цілителька недужих Параскева Римська. Пропонуємо Вашій увазі найдавніше на сьогодні відоме зображення Параскеви Римсько з житієм в українській іконописній традиції, що збереглось на іконі XV ст. зі села Ісаїв, Львівської області.

Про життя і творчість одного з найяскравіших представників українського мистецтва кін. XVII – поч. XVIII ст. Івана Рутковича інформації збереглося дуже мало. Але у 1937 році до збірки Національного музею у Львові потрапляє останній відомий нам монументальний і водночас найвизначніший твір майстра – іконостас для жовківської міської церкви Різдва Христового. Пам’ятка, що на той час увібрала в себе усі новітні тенденції в царині творення українських іконостасів заховує у собі багато цікавих деталей… Дізнайтесь про них, завітавши до нас завтра.

Не менш захопливою є й історія ікони Богородиці Одигітрії зі Свято-Успенської Унівської лаври Студійського Уставу. Після закриття Унівської обителі представникам радянської влади у 40-их роках ХХ ст., чудотворна ікона Богородиці Одигітрії вважалася зниклою. Проте у 1950 році музейникам вдалося відшукати зниклу пам’ятку, зберегти та врятувати від знищення. Під час реставраційних робіт з’ясувалось, що зображення ХІХ ст. ховає під собою значно давніший оригінальний малярський запис 1696 року, який ймовірно належить легендарному Івану Рутковичу.

XVIII століття можна з впевненістю назвати жіночим: Марія – Терезія, Королева Анна, маркіза де Помапдур… Не дивно що і у нас з’являються досить неординарні жіночі особистості. Катерина Коссаковська з роду Потоцьких, донька грабовецького і тлумацького старости Єжи Потоцького та Констанції Підборецької – була представницею найвищих верств шляхти тогочасної польської корони. Вдова каштеляна замку у Кам’янці- Подільському Станіслава Коссаковського, 1761 року стала власницею Станіславова (тепер Івано-Франківська), а в 1784 р. отримала від австрійського імператора титул графині. Саме з цієї нагоди був створений невідомим художником останньої чверті XVIIIст. традиційний для того часу парадний портрет шляхтянки, позначений рисами пізнього барокового портрета. Цікавим є і той факт, що на замовлення самої графині Коссаковської у цей же час створено портрет австрійського імператора Йосифа ІІ. Портрет Імператора стає парним портретом до зображення графині Косаковської

Анна з Потоцьких Мнішех – ще одна представниця відомого роду українсько-польських феодалів Лянцкоронських, які посідали великі земельні маєтки на Галичині протягом століть та були знаними достойниками цісарського двору, увіковічнена невідомим художником у 1853 році. Образ Анни приваблює нас своєю чарівністю та молодістю а пейзаж, на фоні якого зображена жінка, ще більше романтизує її постать. Певною таємничістю віє від предметів мистецтва Далекого Сходу, що зображені поряд з Анною, які колекціонував її чоловік -польський художник і колекціонер Анджей Єжи Мнішех. Подружжя мало двох дітей – Леона та Марію. Проте,подружнє життя у Анджея і Анни не складалося щасливо, особливо після переїзду до Парижу, де вони жили окремо.
Це єдине сьогодні відоме нам портретне зображення Анни Ельжбети з Потоцьких Мнішех.

Завітайте до нас завтра, 6 квітня 2019 року з 15:00 до 16:00 і разом з нами пориньте у чудовий , таємничий світ мистецтва.

Чекаємо Вас.