Національно-культурне відродження на західноукраїнських землях у ХІХ столітті зродило плеяду суспільно-політичних та громадсько-культурних діячів, представників української інтелігенції, яка, перебравши місію від греко-католицького духовенства, з 1860-х років стала у проводі українського народного руху.
З добою українського культурного відродження у період 60-90-х років ХІХ століття повʼязана діяльність основоположника новітньої школи національного мистецтва у Галичині Корнила Устияновича.
Виставка “Корнило Устиянович. Художник українського відродження у Галичині”, присвячена 180-річчю від дня народження митця, покликана глибше познайомити глядача з багатогранною діяльністю Корнила Устияновича як художника, що працював у різних видах і жанрах образотворчого мистецтва, з його новаторськими пошуками й починаннями у національному мистецтві. В межах виставкового проєкту вперше буде ширше представлене церковне малярство – одна з важливих сторінок творчої діяльності К. Устияновича
На виставці представлено понад 70 малярських й графічних творів художника зі збірок Національного музею у Львові імені А. Шептицького, Музею мистецтв Прикарпаття, Івано-Франківського краєзнавчого музею, Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, Денисівського краєзнавчого музею, львівського храму Преображення Господнього та церкви Святого Архистратига Михаїла с. Саджава Богородчанського району Івано-Франківської області, а також полотно «Бойко на тлі гір» з приватної збірки. Художні твори Корнила Устияновича доповнюють співзвучні до них за тематикою й творчими пошуками картини сучасників – «Портрет Тараса Шевченка» (1853) Броніслава Залєського (1820 – 1880), «Портрет дружини в гуцульському вбранні» (1884) й «Гуцул з Липовиці» (1884) Теофіла Копистинського (1844-1916) з колекції Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника й «Богородиця з Дитям» (1892) Юліана Панькевича (1863 – 1933).