«Красота Барвности». Виставка української кольорової графіки.

Історичний комплекс Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького

13 грудня 2021 року в Історичному комплексі Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького відкривається мистецький проєкт “«КРАСОТА БАРВНОСТИ»: виставка української кольорової графіки”.

Виставку присвячено 50-літтю з часу започаткування реставрації творів графіки в Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького.

Виставка триватиме до 13 лютого 2022 року у виставкових залах Історичного комплексу Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького (Львів, вул. М. Драгоманова, 42).

Ювілейний проєкт представить близько 80 оригінальних аркушів з нашого фондового зібрання авторства майже п’ятдесяти художників. Ми відібрали найбільш показові роботи, що найкраще ілюструють досягнення музейних реставраторів за увесь час розвитку цього напряму реставраційної справи у музеї (починаючи з 1970-х років). Здебільшого, це – кольорові малюнки на папері: портрети й пейзажі, проєкти та жанрово-побутові композиції українських художників і анонімних авторів другої половини ХІХ – ХХ ст. Будуть представлені роботи Тараса Шевченка, Костянтина Трутовського, Миколи Пимоненка, Теофіла Копистинського, Михайла Жука, Софії Зарицької, Василя та Миколи Кричевських, Олени Кульчицької, Олекси Новаківського, Ольги Плешкан, Леопольда Левицького, Галини Захарясевич-Липи й інших відомих і забутих майстрів.

Крім творів графіки, на виставці можна буде побачити й деякі деталі «внутрішньої кухні» музейних реставраторів, чия праця допомагає якнайдовше зберігати оригінальну та швидкоплинну «красоту барвности» мистецьких творів.

«КРАСОТА БАРВНОСТИ»
«Істотою малярства є красота барвности», – написав Юліан Панькевич на звороті свого «Краєвиду з дорогою» (1922; папір, акварель). Це творче кредо художника та мистецтвознавця дає нам розуміння одного з популярних творчих методів багатьох українських художників-графіків кінця ХІХ – ХХ ст. Насамперед, «барвність» і «малярство» асоціюються з живописом на полотні, адже у графіці митці найчастіше послуговуються лінією та плямою на папері. Проте часто саме акварель, пастель, кольорові олівці, кольорова туш та інші малярські техніки також стають засобами мистецької практики на папері, що поєднує риси малярства і графіки. У цьому випадку важливу роль відіграють ефекти кольору, зазвичай, делікатного та вишуканого, нанесеного тонким шаром, із увагою до нюансів текстури паперу. При тому сам папір є не лишень основою для мистецького твору, а й невід’ємною частиною його простору та композиційного задуму художника.

Загалом, оригінальна кольорова графіка становить приблизно 1/5 частину 45-тисячного фонду графіки НМЛ і є однією із найскладніших для зберігання груп творів. Адже для неї, крім типових причин руйнування: природного старіння, порушення мікроклімату та некоректного поводження з творами, – характерні також специфічні типи пошкоджень паперової основи чи фарбового шару. Наприклад, акварель утрачає свіжість через пожовтіння паперу, пастель осипається від найменшого доторку, гуаш і анілінові фарби дуже легко «течуть» від вологи… Тож завдання реставраторів – не лише пригальмувати процеси старіння, а й усунути інші дефекти.

Куратори проєкту:
Вадим Волков – керівник відділу реставрації предметів на паперовій основі Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, реставратор вищої категорії.
Марія Цимбаліста – завідувачка відділу графіки Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького.